Об утверждении Порядка назначения и выплаты государственной помощи семьям с детьми

ПОСТАНОВА

від 27 грудня 2001 р. N 1751

Київ

Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Кабінету Міністрів України
 від 16 березня 2002 року N 343,
 від 16 вересня 2002 року N 1391,
 від 25 грудня 2002 року N 1951,
 від 24 лютого 2003 року N 253,
 від 4 вересня 2003 року N 1402,
 від 17 грудня 2003 року N 1950,
від 14 квітня 2004 року N 493,
 від 25 серпня 2004 року N 1087,
 від 21 квітня 2005 року N 315,
 від 1 лютого 2006 року N 87,
 від 15 березня 2006 року N 311,
 від 25 травня 2006 року N 726,
 від 1 серпня 2006 року N 1060,
 від 1 серпня 2006 року N 1074,
 від 17 серпня 2006 року N 1215,
 від 11 січня 2007 року N 13,
 від 11 липня 2007 року N 900,
 від 22 лютого 2008 року N 57,
від 20 серпня 2008 року N 724
(зміни, внесені пунктами 2 - 6 змін, затверджених постановою
 Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року N 724,
набрали чинності з 1 січня 2009 року),
від 4 лютого 2009 року N 59,
від 18 лютого 2009 року N 98,
від 9 вересня 2009 року N 971,
від 30 вересня 2009 року N 1026

Додатково див. оголошення
("Офіційний вісник України", N 45, 25 червня 2010 р.)

На виконання статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми " Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (додається).

2. Державному комітету статистики за поданням Міністерства праці та соціальної політики затвердити до 1 червня 2002 р. форму річної звітності щодо надання державної допомоги сім'ям з дітьми.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у другому півріччі 1999 року" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 22, ст. 1002);

постанову Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 122 "Про продовження терміну дії постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 4, ст. 116);

постанову Кабінету Міністрів України від 12 січня 2001 р. N 14 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у 2001 році" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 3, ст. 68).

4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2002 року.

ПОРЯДОК
призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми":

1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (пункти 3 - 9 цього Порядку);

2) допомога при народженні дитини (пункти 10 - 16 цього Порядку);

(підпункт 2 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (пункти 17 - 24 цього Порядку);

4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (пункти 25 - 32 цього Порядку);

(підпункт 4 пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

5) допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33 - 38 цього Порядку);

(підпункт 5 пункту 1 в редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951)

6) допомога при усиновленні дитини (пункти 39 - 42 цього Порядку).

(пункт 1 доповнено підпунктом 6 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

2. Державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується:

громадянам України;

іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, що набули статусу біженця і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", застосовуються правила, встановлені договором.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами

3. Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:

жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби;

(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726,
 від 01.08.2006 р. N 1074)

жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;

жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;

аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;

непрацюючі жінки; 

жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

(пункт 3 доповнено абзацом згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

4. Підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінпраці, а також довідка:

(абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951)

1) з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;

2) ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;

3) центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;

4) підпункт 4 пункту 4 виключено

(підпункт 4 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
 виключено згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 01.08.2006 р. N 1060)

5) Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про те, що жінка - суб'єкт підприємницької діяльності не сплачує страхові внески.

(пункт 4 доповнено підпунктом 5 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.

5. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається:

1) якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів і 90 - після пологів). Допомога обчислюється сумарно та призначається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

У разі ускладнених пологів зазначена допомога донараховується на підставі довідки встановленого зразка, виданої лікувально-профілактичним закладом.

(абзац другий підпункту 1 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950)

У разі народження мертвої дитини допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується на загальних підставах, а у разі викидня - не виплачується;

2) особам, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

6. За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується незалежно від одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному для непрацюючих жінок.

7. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:

1) жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення;

(підпункт 1 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726,
 від 01.08.2006 р. N 1074)

2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 111, N 7, ст. 188; Офіційний вісник України, 1997 р., число 8, с. 196; 1999 р., N 31, ст. 1616; 2001 р., N 40, ст. 1802);

3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;

4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

(абзац перший підпункту 4 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950)

Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1 - 4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;

5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

(підпункт 5 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

8. Покриття витрат на виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами:

жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі Збройним Силам та іншим військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі;

(абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
 від 25.05.2006 р. N 726,
 від 01.08.2006 р. N 1074)

абзац третій пункту 8 втратив чинність

 (згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343)

іншим категоріям жінок здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

9. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби призначається і виплачується за місцем основної служби.

(абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726,
 від 01.08.2006 р. N 1074)

Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів і непрацюючим жінкам державна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

(абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950)

Допомога при народженні дитини 

10. Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

(пункт 10 в редакції постанов Кабінету
 Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
 від 22.02.2008 р. N 57,
із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

11. Для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

(підпункт 1 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

2) копія свідоцтва про народження дитини;

3) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка для призначення допомоги при народженні дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

(підпункт 3 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026)

Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.

Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про встановлення опіки.

(абзац шостий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини, копії свідоцтва про смерть, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану, чи довідки для призначення допомоги при народженні дитини, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад.

(абзац сьомий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026)

В окремих випадках органи праці та соціального захисту населення за погодженням з Мінпраці можуть призначати допомогу на підставі дубліката витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану, або дубліката довідки для призначення допомоги при народженні дитини, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад.

(абзац восьмий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026)

(пункт 11 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
від 17.12.2003 р. N 1950,
від 14.04.2004 р. N 493,
 від 21.04.2005 р. N 315,
від 01.08.2006 р. N 1060,
від 11.07.2007 р. N 900,
у редакції постанови Кабінету Міністрів
 України від 22.02.2008 р. N 57)

12. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

(абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

(пункт 12 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 493,
 у редакції постанови Кабінету Міністрів
 України від 22.02.2008 р. N 57)

13. Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.

Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 р., надається у розмірі 12240 гривень - на першу дитину, 25000 гривень - на другу дитину, 50000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину - 24 місяців (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.

Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.

Допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини.

(абзац четвертий пункту 13 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту встановлення опіки, виплата допомоги опікуну продовжується у такому самому розмірі.

(абзац п'ятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання допомога призначається і виплачується в розмірі, встановленому для першої дитини, шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінпраці, Мінфіном, МОЗ, МОН і Мінсім'ямолодьспортом.

Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

(абзац п'ятнадцятий пункту 13 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

смерті дитини;

(абзац шістнадцятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026)

смерті отримувача допомоги;

(пункт 13 доповнено новим абзацом сімнадцятим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026,
у зв'язку з цим абзаци сімнадцятий - двадцять п'ятий вважати
 відповідно абзацами вісімнадцятим - двадцять шостим)

виникнення інших обставин.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

У випадках, передбачених абзацами дев'ятим - тринадцятим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами восьмим - чотирнадцятим, сімнадцятим і вісімнадцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

(абзац двадцять перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59,
від 30.09.2009 р. N 1026)

У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами праці та соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.

Контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Державні органи реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини подають органам праці та соціального захисту населення відповідні відомості за формою, встановленою законодавством.

У разі невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

(абзац двадцять шостий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)

(пункт 13 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 від 17.12.2003 р. N 1950,
від 21.04.2005 р. N 315,
від 15.03.2006 р. N 311,
від 11.01.2007 р. N 13,
від 11.07.2007 р. N 900,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

14. Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги. 

(пункт 14 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
 від 22.02.2008 р. N 57,
від 04.02.2009 р. N 59)

15. Одному з батьків дитини (опікуну) допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

(абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 від 22.02.2008 р. N 57,
від 04.02.2009 р. N 59)

Абзац другий пункту 15 виключено

(абзац другий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
 виключено згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

16. Покриття витрат на виплату допомоги при народженні дитини (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. 

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

17. Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною.

(пункт 17 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

18. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.

(абзац перший пункту 18 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

Усиновлювачам та опікунам допомога призначається не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

19. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

(пункт 19 доповнено абзацом другим згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

20. Для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органам праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява матері (батька, усиновлювача, опікуна, дідуся, бабусі або іншого родича, який фактично здійснює догляд за дитиною), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

(підпункт 1 пункту 20 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026)

2) копія або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки;

(підпункт 2 пункту 20 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) підпункт 4 абзацу першого пункту 20 виключено

(згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

5) копія трудової книжки матері (батька, усиновлювача, опікуна, дідуся, бабусі або іншого родича), яка (який) здійснює догляд за дитиною;

(підпункт 5 пункту 20 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026)

6) довідка з місця навчання - для осіб, які навчаються;

7) довідка про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю не проводиться, - для непрацюючих осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості;

(підпункт 7 пункту 20 в редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)

8) підпункт 8 абзацу першого пункту 20 виключено

(абзац перший пункту 20 доповнено підпунктом 8 згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
 підпункт 8 абзацу першого пункту 20 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
 виключено згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)

8) копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - для осіб, що провадять підприємницьку діяльність.

(пункт 20 доповнено підпунктом 8 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. N 971)

Усиновлювачі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встан

Сайт родителей Мариуполя

Смотрите так же

Добавить отзыв